Кабінет медичної практики "Уровітал"

Кабінет медичної практики "Уровітал"
Каталог
Офіційно
Комунальні
підприємства
Подати показники лічильників
Розклад руху
Підприємцям
з на
 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
 
хостинг от freehost.com.ua
bigmir)net TOP 100

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41

Виготовлення будинків з дерева

Манікюр та покриття нігтів гель-лаком
Дизайни та малюнки будь-якої складності.

Гарні нігтики та хороший
настрій гарантовано!

• 096 3491167

              

Сторінки історії міста Волочиськ
19.03.2017
Сім’яграфа Лєдуховського

ВБИВСТВО ГРАФА ЛЕДОХОВСЬКОГО.

Автор - Володимир Матусяк, історик

(фото ред. voochisk.info)

Майже століття відділяє нас від буремних подій Громадянської війни. Волочиськ, як і інші містечка Правобережної України, сповна відчув увесь тягар бойових дій, безперервної зміни влади, голоду, стихійного нищення культурних пам’яток.

До сьогодні в історії того часу залишається багато нез’ясованого.

Однією з «темних плям» була загибель останнього місцевого землевласника графа Леона Янушевича Ледоховського, що проживав з родиною у власному маєтку на території, яку сьогодні займають професійний ліцей та санаторій «Райдуга».

Санаторій "Райдуга", місто Волочиськ

Обставини цієї трагедії у народній пам’яті трактувалися по різному. Серед версій – вбивство власними селянами, робітниками цукрового заводу, петлюрівцями. Розповідають про легендарні підземні ходи, якими графська родина намагалася покинути помістя. За версією Євгенії Шільман, автора чудових мемуарів «В серці і пам’яті - навічно», що були надруковані 2005 року в німецькому місті Майнц, останні дні перебування у Волочиську Ледоховських покладено в основу сюжету незакінченого роману Миколи Олександровича Островського «Народжені бурею». Щоправда, працівникам музею письменника у Шепетівці цей факт видається малоймовірним.

Відтворити картину трагедії нам допомогла знайдена наукова стаття чотирьох професорів Віденського університету (П.Адельсгрубера, Л.Когена, Б.Кузьмани, Т.Лоренца) під назвою «Разом та окремо: малі міста на галицько-волинсько-подільському прикордонні». Під час роботи в архівах науковцями виявлено справу з підбіркою документів, що стосувалися нашого краю. Це, зокрема, недатований і перекладений польською витяг із статті «Як вони помирали» на сторінках газети «Кур’єр львівський». Автором був Ян Йодко-Наркевич (на наш погляд – поміщик села Бубнівка, якому вдалося уникнути переслідувань та виїхати за кордон). У тій самій справі збережено лист Яніни Ледоховської (старшої дочки загиблого) до Едвіна Варфілда, написаний у Львові 31 липня 1919 року.

Згідно цих джерел, 21 квітня 1919 року на Пальмову неділю (католицьке свято) до будинку графа Л.Ледоховського у Фрідріхівці увірвалися «більшовицькі бандити, що належали до Чигиринського полку». Варто зазначити, що штаб цього військового формування розташовувався у Волочиську в будинку волосного правління. На той час до помістя прибули з візитом двоє двоюрідних братів графа. Усі троє були закатовані з особливою жорстокістю. Якимось чином сім’я поміщика була попереджена про небезпеку. Дружина Марія Свейковська, дочки Яніна, Марія та Зофія-Ізабелла, а також єдиний син Владзімєж-Нестор перетнули кордон і через Львів виїхали до Варшави. На батьківщину вони вже не поверталися. За кілька років у маєтку розміщено заставу 22-го Волочиського прикордонного загону (називалася "хутір Гальчевського").



Лев Янушевич мав двох рідних сестер. Як виявилося, польські історики досить докладно простежили родовід Юлії та Марії аж до нашого часу. Доля старшої сестри була подібною до братової. Вийшовши заміж за Ієроніма Ходкевича, представника знаменитої литовсько-польської династії, Юлія оселилася в містечку Млинів (тепер – Рівненська область). 28 травня 1919 року, через місяць після подій у Фрідріхівці, графиня разом з молодшою дочкою Софією були закатовані більшовицькими солдатами у підвалах власного будинку. Жителі таємно перепоховали Ходкевичів у місцевому костелі. В 1933 р. там же знайшов свій останній спочинок молодший син Юлії Ледоховської Мечислав Ходкевич. Нащадки саме по його лінії проживають у Польщі дотепер. У нас залишалася надія, що це поховання збереглося. Але, як виявилося, у 60-х роках костел зруйнували, а на місці крипти з похованнями побудували кінотеатр.

Костел, Волочиськ 1

Костел, Волочиськ-1

Можливо, людині XXI століття важко об’єктивно оцінити ті далекі події і зрозуміти, що стояло за цими злочинами – доведене до крайнощів обурення від класової нерівності чи матеріальний розрахунок.

--------------------------------------

(примітка ред.)  В додаток - спогади очевидців у фрагменті документального фільму "З віку передане - передамо у віки". Відеозйомки 1998-2000 років.

Відео фільм З віку передане - передамо у віки

Магазин Світ Рукоділля. Волочиськ.





7 Континент, Волочиськ

Лазерна епіляція

Погода на тиждень
• перейти на rp5