Про місто






Визволення

міста Волочиськ від німецько-фашистських окупантів у березні 1944 року



На початок 1944 року, в результаті успішного наступу Червоної Армії, німецько-фашистські загарбники потерпіли поразки під Ленінградом, Новгородом і на Правобережній Україні. Війська 1-го, 2-го і 3-го Українських фронтів до кінця лютого вийшли на рубіж Луцьк, Звенигородка, Кривий Ріг, гирло Дніпра. Склались умови для повного очищення від ворога Правобережної України.

Перед військами 1-го і 2-го Українських фронтів діяла група німецьких армій «Південь». Вона включала основні сили німецько-фашистських військ, що діяли на Правобережній Україні, — 1-у, 4-у танкові і 8-у армії.
У відповідності з задумом Ставки 1-й і 2-й Українські фронти наносили удари в напрямках на Чортків, Чернівці, Умань-Ясси. Ці удари повинні були привести до розколу фронту противника і оточенню його 1-ою і 4-ою танковими арміями.
Вихід військ фронту в район Волочиськ, Чорний Острів забезпечував перехопленню залізничної магістралі Львів-Одеса.
Противник позбавлявся найважливішої комунікації, яка зв’язувала німецько-фашистські війська на Правобережній Україні з німецьким тилом.


Пам’ятник частинам та з’єднанням, що визволяли Волочиськ

Пам’ятник частинам та з’єднанням, що визволяли Волочиськ
Перед початком операції командування 1-м Українським фронтом замість смертельно-пораненого генерала М.Ф. Ватутіна прийняв Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков.

Юхимик Дмитро Федорович з групою офіцерів 3-го Українського фронту. 1941 рік

Юхимик Дмитро Федорович з групою офіцерів 3-го Українського фронту. 1941 рік

4 березня 1944 року наступом військ 1-го Українського фронту розпочалась Проскурівсько-Чернівецька бойова операція.

Командування німецьких військ, відчувши загрозу оточення свого угруповання, зосередило проти ударного угруповання 1-го Українського фронту додатково 15 дивізій, серед яких:
добірна 68-а піхотна дивізія, дивізія СС, "Мертва голова", дивізія СС "Райх", 7-а танкова дивізія.
Намагаючись за будь-яку ціну утримати західну частину України, противник створив глибоко ешелоновану оборону на відрізку залізниці Проскурів-Тернопіль.

4 березня війська нашої армії при підтримці могутнього вогню артилерії та ударів штурмової авіації організовано увійшли в прорив. Успішно долаючи опір противника в опорних пунктах, до кінця першого дня операції з ходу форсували р. Жердь і просунулись в глибину на 25-30 кілометрів.
Наступ армії був на стільки навальним, що приголомшені есесівці із штурмової бригади «Лангемарк» втікали, не встигнувши зайняти заздалегідь підготовлені окопи.

Автоматники на танковій броні

Автоматники на танковій броні
6 березня 1944 року передові частини 61-ої Свердловської танкової бригади увірвались на територію Волочиського цукрового заводу і вступили в двобій з озвірілим ворогом.
Першими  на територію заводу увірвались танки похідної застави ст. лейтенанта Одаренко. З ними на броні танків рота автоматників ст. лейтенанта Добровидова.
До кінця дня, пройшовши з боями біля 50 кілометрів, з’єднання 4-ої танкової армій разом з23-м стрілецьким корпусом прерізали залізну дорогу Львів-Одеса і захопили станції: 10-й гвардійський танковий корпус — Волочиськ  та 6-й гвардійський механізований корпус — Війтівці, зустрівши на цьому рубежі жорстокий опір ворога.

7 березня противник отримав досить сильне підкріплення з району Ямполя, і переважаючими силами розпочав безперервні атаки на позиції наших військ, розташованих у Волочиську та Фрідріхівці. Гітлерівцям вдалося прорватися на територію цукрового заводу і відрізати наших гвардійців від основних сил корпусу.